Для своїх дітей ми подарунки ховаємо під ялинкою в ніч на перше січня, щоб вранці, прокинувшись, вони повірили в прихід Діда Мороза. Так було в той рік, коли Дімі виповнилося 4, а Денису 6. Хлопчики мало відрізнялися за своїм смаком, що спрощувало нам задачу з пошуку подарунків.
В результаті були куплені величезні машини того й іншого. Тільки одна була пожежної, а інша - поліцейської. Припускали, що діти самі вирішать, кому яка дістанеться. Ще під ялинку були укладені солодкі подарунки, книги і «Монополія». За нашою придуманої легендою «Монополія» була подарунком для дорослих від Дідуся Мороза, щоб грати всією сім'єю.
Вранці першого числа після гучного свята ми з чоловіком прокинулися пізно. Були впевнені, що діти зробили так само, тому навшпиньки пройшли на кухню. Проходячи повз дитячий, почули невеликий, але незрозумілий шум. Ми відкрили двері і обімліли від побаченого.
Дитяча кімната була вся в розірваній пакувальної папері, в обгортках від цукерок, в пір'ї з подушок, а посеред цього бардаку, видершись на одну з ліжок, сиділи наші дрібні. Вони мирно грали в «Монополію», що не видаючи зайвих слів, вивіряючи свою фінансову стратегію.
Як з'ясувалося в ході подальшої розмови, проспали ми з чоловіком дуже багато. Діти з раннього ранку пробралися до ялинки, перетягнули всі подарунки в кімнату і почали швидко відкривати їх. Солодкі подарунки відразу пішли в хід, поки вони розбиралися з основним питанням - кому яка машина повинна дістатися. Обом хотілося мати пожежною машиною, і словами домовитися їм не вдалося. Стали битися подушками, звідки через кілька хвилин посипалися пір'я. Потім вони згадали ще про одну коробку, в якій лежала гра. Прочитавши правила, наші синочка вирішили, що той, хто виграє і буде вибирати машину собі. Гра ж затяжна, тому вже другу годину вони з'ясовували, хто стане переможцем. Ми з чоловіком вирішили, що наступного разу будемо подарунки підписувати. Забиратися першого січня хочеться найменше!
